У Кропивницькому провели акцію на підтримку полонених бійців "Азову" [ Редагувати ]
У Кропивницькому провели акцію на підтримку полонених бійців полку "Азов". Три роки тому Маріупольський гарнізон, що перебував на "Азовсталі", отримав наказ - припинити оборону задля збереження життів. Нині щонайменше дев'ятсот воїнів залишаються бранцями росії. Протягом цих трьох років сім'ї полонених щотижня нагадують про необхідність звільнення. Репортаж Олени Бринзи.
Майже пів сотні автівок зі стягами полку "Азов" їдуть вулицями Кропивницького. У середмісті акція "Не мовчи! Полон вбиває!". Співорганізаторка - мама азовця на псевдо "Ласточка". Володимир Митюн уже три роки перебуває у ворожому полоні. Жінка згадує, як переписувалася з сином до того, як бійці вийшли з "Азовсталі".
Жанна Зубрицька, мама Володимира Митюна:
Він написав: «Все нічого начебто, тримаємось, але дуже боляче бачити, як хлопці просто живцем гниють, тому що медикаментів немає". Він мені писав: "Щось чутно, нам хтось допоможе". Вони всі чекали деблокади.
За три роки жодної звістки від сина. Щотижня Жанна на акціях-нагадуваннях у Кропивницькому, Києві та навіть за кордоном.
Жанна Зубрицька, мама Володимира Митюна:
Насамперед будемо боротися далі, поки не повернемо хлопців. Я чекаю сина, я чекаю його побратимів, з якими він летів до Маріуполя першим десантом, хлопців, які пішли в "Азов" у 2018 році. Ці хлопці для мене стали рідними
Ані слова від сина не отримала і Тетяна. Та жінка знає головне: її Богдан - живий.
Світлана Скупнєвська, мама військовополоненого Богдана Скупнєвського:
На даний час є звісточка, що син знаходиться в полоні рф. 6 травня 2025 року звільнений з полону хлопчик надав звісточку, що моя дитина знаходиться жива, що він є. Будемо чекати.
До акцій родичів полонених військових приєднуються і сім'ї зниклих безвісти. Ці зустрічі дають їм надію на бодай якусь звістку.
Тетяна Ількевич, мама безвісти зниклого Юрія Ількевича:
Я шукаю свого сина, він безвісти зниклий 10.03.23 у Луганській області, населений пункт Червонопопівка. Досі ніяких звісток, нічого. Надіємось, віримо, що може десь у полоні.
Альона Загрунна, дружина безвісти зниклого Павла Загрунного:
Пропав рік і два місяці назад - 17.02.2024 Запорізька область, Вербове. Пішов на завдання і не повернувся, ось з побратимом він не повернувся. Ніякої інформації немає.
Постійно нагадувати світу про бранців кремля - ось головна мета таких акцій, діляться близькі військовополонених. А ще вони допомагають сім'ям триматися та підтримують віру, що рідні таки дочекаються своїх героїв.
Жанна Зубрицька, мама Володимира Митюна:
Це і є велика підтримка тих людей, небайдужих, які тут на площі стоять поруч. Так само акції дають результат: до мене підходить людина і каже, що завдяки акції я знайшов людину, яка бачила мого сина в полоні, а до цього інформації не було. Тому акції дієві, і їх потрібно робити, вони повинні продовжуватись, доки ми не повернемо всіх
Щонайменше дев'ятсот бійців полку "Азов" уже три роки перебувають у російських тюрмах.
