Півтора мільйона дітей під загрозою депортації: чи вдасться їх врятувати [ Редагувати ]
Півтора мільйона українських дітей під загрозою депортації на окупованих територіях. Такі дані навів уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Повертати неповнолітніх з окупації або з території рф із кожним роком війни стає все складніше. А нещодавно рашисти приголомшили заявою, що не проти обміну дітей. Як відреагували в Україні? Що доводиться терпіти юним українцям у російських нібито дитячих таборах? І як повернути додому всіх своїх? Про це наш сюжет.
19-річний Влад з жахом згадує, як він ще підлітком фактично потрапив у полон до росіян. Коли Херсон був під окупацією, до родини хлопця постукали окупанти.
Там були 3 невідомих мені чоловіків. Вони були у військовій російській формі. У 1-го з трьох була зброя. Я відчинив двері, після чого ці невідомі зайшли до мене у квартиру та почали казати, що я повинен зібрати речі й поїхати з ними.
Дітей повезли до одного з санаторіїв в окупованому Криму. Забороняли спілкуватися українською, змушували співати російський гімн та щодня вивішувати ненависний триколор. Влад не хотів миритися з майже тюремними порядками й висловив протест, за який його жорстоко покарали.
Я взяв свої труси, пішов до флагштока, зняв російський прапор та повісив туди свої труси. Після чого підняв і пішов в туалет, викинув у смітник російський прапор. Два варіанти - психлікарня чи на 5 днів ізолятор. Я зібрав речі й сказав, що я піду краще в ізолятор.
Ізолятор, довгі місяці поневірянь іншими таборами утримання. Врятувати хлопця кинулась мати, яка врешті знайшла Влада. Втім, на псевдокордоні з Кримом жінку затримали.
Мені мама розповіла, що буде їхати мене забирати, і потім написала, що вона вже в Криму. Маму затримали по підозрі, що вона ДРГ. Коли маму затримали, до мене приїхали ці спецслужби, вони запитували, чи хочу я повернутись в Україну.
Зрештою, за допомогою української сторони, родина все ж возз'єдналась і повернулась до України.
Втім, історії повернення дітей з окупованих територій, а тим паче з росії, далеко не завжди завершуються хепі-ендом. Росія навмисно депортує неповнолітніх, аби повністю змінити їхню ідентичність і перетворити фактично на росіян. Їм змінюють імена, дати народження, підробляють документи про освіту. Часто саме наймолодші безслідно зникають.
Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради з прав людини:
Усіх дітей, яких ми повертаємо, це підлітки. Бо маленькі діти, які можуть не пам'ятати своє українське коріння, своїх рідних, близьких, не висловлюють навіть побажання повернутись, і кожного дня ми повинні усвідомлювати, що над ними працює російська пропаганда.
Порятунок кожної української дитини - це, без перебільшення, ціла спецоперація урядовців, спецслужб, громадських організацій та міжнародних партнерів. Посередниками в перемовинах стали аж 42 країни. Ледь не найбільше з них допомагає Катар. Але навіть такими титанічними зусиллями від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути 1378 українських дітей. На жаль, це лише крапля в морі.
Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради з прав людини:
Приблизно півтора мільйона українських дітей потенційно під загрозою депортації або примусового переміщення на тимчасово окупованій території України. Скільки з них насправді депортовано, не знає ніхто. На наш погляд, ми чітко бачимо основну мету депортації українських дітей - це використання дітей як нове покоління російських солдатів.
Відомі випадки, коли українських дітей змушували іти в так звану "Юнармію" - фактичний аналог фашистського "гітлерюгенту", а потім силою змушували іти на вірну смерть, воюючи проти своїх же співвітчизників. За даними директорки ініціативи Bring back kids.UA, дітей, в тому числі й викрадених українських, готують до війни ледь не з пелюшок.
Дарія Зарівна, директорка ініціативи Bring back kids.UA:
Дитсадочок - це "орлята россии", трошки старше - це "рух перших", "юнармія". Якщо ми говоримо в цілому, то зараз в росії й на окупованих територіях проходить рольова гра така гейміфікована - "Зарницы.2.0". А ролі там такі: оператор дронів, штурмовик, пропагандист...
Навіть під час перемовин між російською та українською делегаціями, коли Київ передав ворогові список з понад 3-х сотень дітей, москва лише відмахнулась.
Дарія Зарівна, директорка ініціативи Bring back kids.UA:
Це спеціально ми зробили такий невеликий список. Тому що в принципі все це робилося для того, щоб Confidence Building Measure. Це такі активності в рамках встановлення довіри. Ми досі чекаємо, і поки що відповіді немає.
А за деякий час рашисти озвучили ще більш шокувальну пропозицію: обмінювати українських дітей.
Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради з прав людини:
Найбільш цинічного вислову, напевно, не можна і придумати. Ми точно нікому не дозволимо, щоб хтось мінявся дітьми. Дітей викрали, депортували, без жодних умов їх повинні повернути в Україну.
Повернення українських дітей з росії та окупованих територій - є одним з пріоритетів для України. Наша держава робить все можливе, аби знайти всіх неповнолітніх заручників та притягнути державу-агресорку до відповідальності за цей воєнний злочин.
